Гліколеві пілінги

Процедура гліколевого пілінгу.
Ступінь пілінгу значною мірою залежить від експозиції кислоти. Що довше кислота перебуває на поверхні шкіри, то глибше її проникнення. Тому для кожного конкретного пацієнта, залежно від типу шкіри та чутливості до кислоти, потрібно індивідуально добирати час впливу. Тривалість експозиції також залежить від поставлених цілей. Пілінг має проводитися триваліший час, якщо ставиться завдання глибокої пенетрації кислоти в епідерміс. Попри те що час контакту кислоти зі шкірою пацієнта обирають довільно, першу процедуру пілінгу завжди проводять 25 % гліколевою кислотою. Так само зазвичай безпосередньо перед процедурою виконують очищення, знежирення та захист найвразливіших ділянок шкіри вазеліном.
Слід зазначити, що в деякі лінії препаратів для пілінгу вводять спеціальні очисники для передпроцедурної підготовки шкіри. Наприклад, такий очисник може містити поверхнево-активні речовини та слабкий розчин гліколевої кислоти. Препарат дає змогу надійно знежирити та очистити шкіру і, що найважливіше, зробити попередній висновок про чутливість до кислоти. Наявність у пацієнта вираженої еритеми після застосування такого очисника свідчить про підвищену чутливість пацієнта до гліколевої кислоти. У цьому разі експозиція кислоти має бути якнайкоротшою. Потім пацієнта просять щільно заплющити очі й додатково захищають їх марлевими серветками. У маленьку мірну склянку наливають приблизно 2 мл 25 % розчину гліколевої кислоти.
Ця концентрація є діагностичною, базовою. За допомогою марлевого тампона, спонжа або пензлика кислоту швидко й рівномірно наносять у такій послідовності: чоло, скроні, підборіддя, шия. Центральну частину обличчя та повіки обробляють в останню чергу. Ділянка над верхньою губою потребує особливої уваги через небезпеку потрапляння кислоти на слизову оболонку губ і носа. На повіки кислоту наносять на відстані 2 мм від вій.
Під час процедури контейнер слід тримати поблизу, щоб мати змогу швидко промити очі, якщо в них випадково потрапить гліколева кислота. Після нанесення кислоти слід уважно стежити за реакцією шкіри та відчуттями пацієнта.
Нанесення гліколевої кислоти займає близько 30 секунд, а час її контакту зі шкірою — від 30 секунд до 5 хвилин. Цей часовий інтервал може бути збільшений або зменшений залежно від реакції пацієнта, його суб’єктивних відчуттів і проблем, які розв’язуються на шкірі. Якщо стан шкіри потребує глибшого проникнення (актинічний кератоз, зморшки, акне, мелазма), а пацієнт має добру переносимість препарату, то час експозиції гліколевої кислоти на шкірі збільшують. Водночас при появі на оброблених ділянках еритеми або сильного печіння процедуру негайно припиняють, нейтралізуючи кислоту спеціальним складом, що входить до кожної лінії пілінгів, або розчином питної соди (1 ст. ложка на 100 мл води)
Нейтралізація кислоти — важливий етап пілінгу. На відміну від трихлороцтової кислоти, дія гліколевої з часом не зменшується, тому після проведення процедури її необхідно повністю усунути зі шкіри. Нейтралізацію проводять у три етапи. Спочатку губкою, просоченою водою, потрібно видалити кислоту. Це не зупинить реакцію остаточно, але усуне основну кількість препарату. Потім наносять нейтралізатор, який повністю припиняє дію кислоти.
Під час нейтралізації розчином питної соди відзначається піноутворення, і пацієнти відчувають певний дискомфорт, який триває не більше хвилини. Потім обличчя кілька разів промивають проточною водою, витирають насухо й накладають пластикові пакети з льодом або холодні серветки.
Холод зменшує болісність, печіння та стягування шкіри. Якщо ж симптоми продовжують посилюватися, нейтралізацію проводять повторно, а потім наносять протизапальні мазі.
За потреби після нейтралізації на найпроблемніших зонах (кератоми, глибокі зморшки) допускається повторний пілінг для досягнення локальної вираженішої еритеми.
Постпілінговий догляд.
Через 24–48 годин після процедури починається лущення, яке триває кілька днів або навіть довше (до 10 днів), якщо під час процедури розвинувся фрост. Іноді лущення може бути дуже незначним. У цьому разі слід попередити пацієнта, що сильне лущення після пілінгу гліколевою кислотою не завжди свідчить про добрий результат, оскільки ефекти кислоти реалізуються не лише в епідермісі, а й у дермі. До повного припинення лущення слід відмовитися від засобів, що містять гліколеву або інші кислоти, і користуватися лише зволожувальними кремами чи мазями.
До деяких ліній пілінгів входять спеціальні креми, призначені для догляду за шкірою в постпілінговий період. Такі креми містять антиоксиданти, зокрема похідні L-аскорбінової кислоти — аскорбіл пальмітат або аскорбіл пектинат (що не містять олій).
Ці антиоксиданти добре переносяться будь-яким типом шкіри й мають низку важливих терапевтичних властивостей: стимулюють фібробласти до синтезу колагену, інгібують дію вільних радикалів і захищають від шкідливого впливу УФ-випромінювання, зменшують запальні та алергічні реакції, чинять ранозагоювальну дію. Класичними складниками постпілінгових доглядових засобів є: д-пантенол, бета-глюкан, пробіотичні космецевтичні продукти, заспокійливі екстракти.
При розвитку невеликої еритеми та лущення після базового пілінгу наступну процедуру можна почати з вищої концентрації гліколевої кислоти (50 %, 70 %), але при цьому експозиція має бути коротшою.
Важливо пам’ятати, що на ефективність процедури пілінгу та його негативні реакції впливає не лише пілінговий агент, а й основа препарату. Так, подразнення шкіри, що спостерігається після гліколевого пілінгу, може бути пов’язане не так із самою кислотою, як з основою пілінгового препарату. Додавання до основи пілінгу сечовини, з одного боку, збільшує проникнення кислоти й відповідно посилює пілінговий ефект, але з іншого — потенціює і його негативний вплив