Ботулотоксин — що нового? Або що писали про ботулотоксин у 2006 році — інформація до роздумів

Про автора:
Бєлякова Олександра Валеріївна, кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри технології ліків і фітопрепаратів Санкт-Петербурзької хіміко-фармацевтичної академії. Інженер-технолог хіміко-біологічного об’єднання при РАН «Вита». Сфера професійних інтересів: сонцезахисні засоби, технологічні аспекти розробки косметичних засобів

   Вступ
  Процедура корекції мімічних зморшок з використанням ін’єкцій ботулотоксину щороку стає дедалі популярнішою та затребуванішою у споживачів. Нині це галузь багатомільйонного бізнесу — так, у Північній Америці та Європі щомісяця роблять мільйони подібних процедур. У Росії за останні роки їхня кількість також значно зросла. Ефект процедури, яку обов’язково має виконувати кваліфікований фахівець, триває від 8 тижнів до 8 місяців залежно від індивідуальної реакції організму на токсин [1, 2, 3]. У косметологію ботулотоксин прийшов з медицини, де з 1989 року застосовувався для лікування різних неврологічних захворювань [1, 2]. Застосування ботулотоксину типу А для розгладжування зморшок було схвалено FDA у квітні 2002 року, і першою країною, яка почала застосовувати ботулотоксин типу А для розгладжування зморшок, стали США [1].
  Щороку в різних спеціалізованих виданнях з’являються публікації, що стосуються питань безпечності та ефективності застосування ботулотоксину, і 2006 рік у цьому плані не став винятком. Торік науковців і лікарів хвилювали такі аспекти застосування ботулотоксину, як виникнення психологічної залежності від процедури, ефективність кремів із «ботокс»-подібною дією, що нещодавно з’явилися на ринку, а також нові напрями використання ботулотоксину. Пропонуємо вашій увазі невеликий огляд публікацій, пов’язаних із використанням ботулотоксину, опублікованих у наукових виданнях і на сайтах різних косметичних спільнот у 2006 році.
   Чи можуть ін’єкції ботулотоксину спричиняти розвиток психологічної залежності?
  Щорічне зростання кількості косметичних процедур з використанням ботулотоксину змусило науковців замислитися над причинами, які його спричиняють. Згідно з дослідженнями британських науковців, надзвичайна популярність ін’єкцій ботулотоксину може бути певною мірою пов’язана з розвитком у пацієнтів косметичних салонів свого роду психологічної залежності від цієї процедури. Так, у Північній Америці ін’єкції ботулотоксину є найзатребуванішою процедурою серед жінок і впевнено набирають популярності в чоловіків. У 2003 році в США було зроблено приблизно 2,9 мільйона ін’єкцій, і попит на цю процедуру продовжує зростати. У країнах Західної Європи, таких як Франція, Німеччина та Великобританія, за останні роки кількість проведених процедур збільшилася щонайменше вдвічі.
  Дослідження, проведене двома британськими експертами — доктором Carter Singh (Derbyshire Royal Infirmary) і пластичним хірургом Martin Kelly (London Plastic Surgery Associates), показало, що саме висока ефективність процедури, хоч як це дивно, часто викликає в пацієнтів бажання її повторити.
  В опитуванні взяли участь пацієнти 81 клініки, серед яких були як ті, хто віддає перевагу ін’єкціям ботулотоксину, так і ті, хто обирає менш радикальні процедури. Результати проведеного дослідження було виголошено у вересні 2006 року на зустрічі Британської асоціації естетичних пластичних хірургів (British Association of Aesthetic Plastic Surgeons) у Лондоні. Установлено, що згадані вище дві категорії пацієнтів по-різному ставляться до процесу старіння. Так, 50 % пацієнтів, які віддають перевагу ін’єкціям ботулотоксину, зрештою незадоволені тим ступенем контролю над процесом старіння, який дає їм ця процедура. Вони зазначають, що без повторних ін’єкцій, які впливають на м’язи, відповідальні за міміку обличчя, їхні зморшки починають повертатися вже за кілька місяців. 40 % пацієнтів, які одного разу зробили ін’єкції ботулотоксину, заявляють, що в них виникало непереборне бажання «повторити» лише тому, що це давало їм змогу виглядати й почуватися «знову молодими».
  Фахівці зазначають, що ще кілька років тому ін’єкції ботулотоксину були затребувані переважно жінками віком від 40 до 60 років, однак зі зростанням популярності процедури розширився й віковий діапазон. Так, нині деякі пацієнти починають робити ін’єкції ботулотоксину вже після досягнення 25 років. Установлено також, що 40 % від загальної кількості пацієнтів, які сьогодні роблять ін’єкції ботулотоксину, — чоловіки.
  Загалом Carter Singh упевнений у безпечності цієї косметичної процедури, однак, на його думку, потенційно ін’єкції ботулотоксину можуть сприяти розвитку певної залежності через той вплив, який вони чинять на самовідчуття пацієнта. Інакше кажучи, у пацієнтів цілком може виникати бажання повторити процедуру ще і ще раз, оскільки з її допомогою вони досягають видимого поліпшення свого зовнішнього вигляду, що зрештою підвищує їхню самооцінку та впевненість у собі [3].
   Креми з «ботокс»-ефектом — адекватна заміна ін’єкціям ботулотоксину?
  Висока популярність ін’єкцій ботулотоксину у відвідувачів косметичних салонів змусила виробників косметичних засобів думати про те, що ще вони можуть запропонувати людям, які хочуть виглядати молодше. Своєрідною відповіддю на це питання стали всілякі креми та лосьйони, що з’явилися останніми роками на ринку і, за словами виробників, мають дію, подібну до тієї, яку чинить на мімічні м’язи обличчя ботулотоксин типу А.
 Питання, наскільки ефект, який дають подібні засоби, зіставний з ефектом від введення ботулотоксину, постійно виникає як у споживачів, так і в лікарів-косметологів. Однак дотепер досліджень, які могли б дати однозначну відповідь, ніхто не проводив. Розв’язати цю проблему взялися науковці Palm Beach Esthetic Center, штат Флорида, які провели перше порівняльне вивчення безпечності та ефективності ін’єкцій ботулотоксину й кремів із «ботокс»-подібною дією.
  В експерименті взяли участь 77 жінок, яким у клініці було діагностовано вертикальні (глабелярні) зморшки середнього або високого ступеня. Усіх волонтерок було поділено на 5 груп, кожна з яких отримувала один із таких препаратів: ін’єкції ботулотоксину, ін’єкції плацебо, що являли собою 0,9 % розчин кухонної солі (фізіологічний розчин), крем Wrinkle Relax™ (раніше називався Faux-Tox), крем StriVectin-CD® і крем HydroDerm™. Середній вік жінок у групі був від 46,8 до 55,8 року.
  За оцінками експертів і самих пацієнток установлено, що ін’єкції ботулотоксину типу А дають значно виразніше розгладжування зморшок порівняно з кремами, які застосовуються зовнішньо. За результатами анкетного опитування пацієнток, яке називалося «facial lines outcomes» (FLO) і було нещодавно спеціально розроблене для оцінювання стану шкіри обличчя та пов’язаних із цим самовідчуттів, виявлено, що лише у випадку ін’єкцій ботулотоксину результат значно перевершував плацебо. Крім того, відсоток пацієнток, задоволених результатом проведених процедур, у випадку ін’єкцій ботулотоксину був значно вищим. Відзначено, що всі використані в дослідженні продукти переносилися добре.
  Таким чином, рекламні заяви виробників засобів із «ботокс»-подібним ефектом про те, що ці продукти дають змогу досягти кращого результату, ніж ін’єкції ботулотоксину, не дістали підтверджень. Крім того, попри те що аналіз вартості курсу процедур із застосуванням того чи іншого продукту встановив, що процедура введення ботулотоксину приблизно в 0,8–2 рази дорожча, фахівці закликають оцінювати наявні продукти не просто з позиції вартості курсу процедур, а з позиції «ціна — результат». Безумовно, застосування кремів відіграє важливу роль у щоденному догляді за шкірою обличчя, зазначають дослідники, однак їхня ефективність щодо розгладжування зморшок видається сумнівною [4].
   Ін’єкції ботулотоксину в терапії ран
  Перш ніж знайти широке застосування в косметології, ботулотоксин типу А використовувався в медицині, однак нині поняття «ін’єкції ботулотоксину» асоціюється радше з косметичною процедурою. Цей стан речей може змінити дослідження, виконане американськими науковцями з університету Buffalo, штат Нью-Йорк, які виявили, що ботулотоксин типу А, широко використовуваний у косметології для розгладжування мімічних зморшок, здатен пришвидшувати процес загоєння ран на обличчі.
   Результати досліджень, що проводилися групою науковців під керівництвом професора David Sherris у клініці Мейо протягом останніх 7 років, було нещодавно опубліковано в Mayo Clinic Proceedings. Головним результатом роботи, за словами науковців, які брали участь у проєкті, є отримані свідчення того, що введення ботулотоксину типу А на стадії загоєння ран спричиняє їх швидше й акуратніше рубцювання.
  Однією з причин утворення шрамів, вважають фахівці, є діяльність локальних м’язів, які в процесі загоєння рани (у перші 2–4 місяці) тягнуть її в різні боки. Введення ботулотоксину в цьому разі здатне тимчасово послабити м’язи навколо рани, знизивши таким чином її рухливість.
  В експерименті, проведеному в клініці Мейо, брали участь пацієнти з пораненнями обличчя, а також ті, хто нещодавно переніс операції на обличчі у зв’язку з онкологічним захворюванням. Усі добровольці, які брали участь у дослідженні, мали ушкодження шкіри на чолі, оскільки рани в цій ділянці найбільш схильні до рубцювання. Пацієнтів було випадковим чином поділено на дві групи, і через 24 години після закриття рани одна з груп отримала ін’єкцію ботулотоксину типу А, друга — ін’єкцію фізіологічного розчину солі. З метою моніторингу процесу загоєння обличчя пацієнтів фотографували одразу ж після ін’єкції, а також періодично протягом наступних 6 місяців.
  Оцінювання результатів проводили два незалежні, тобто ті, що не брали участі в експерименті, пластичні хірурги. Процес загоєння оцінювали за десятибальною шкалою, де цифра 10 відповідала найкращому результату. У підсумку загоєння ран у пацієнтів, які отримували ін’єкції ботулотоксину типу А, було оцінено у 8,9 бала, у пацієнтів, які отримували розчин солі, — у 7,1.
  Професор Sherris вважає, що ботулотоксин типу А — перша сполука, застосування якої на стадії загоєння ран здатне знизити ризик утворення шрамів. Результати цього наукового дослідження, за його словами, становлять суттєвий інтерес для фахівців, оскільки ушкодження шкіри, особливо на обличчі, завжди змушують лікарів турбуватися про якість і швидкість їх загоєння, а ін’єкції ботулотоксину типу А дають змогу пришвидшити цей процес і зробити рубці менш помітними. Згідно з даними, отриманими лікарями клініки, ін’єкції ботулотоксину можуть бути використані для лікування ушкоджень не лише шкіри обличчя, а й інших частин тіла.
  Нині науковці клініки Мейо намагаються домогтися від FDA дозволу використовувати цю сполуку для лікування ушкоджень шкіри. Наступним їхнім кроком, за словами професора Sherris, буде спроба отримати подібне схвалення від європейських регуляторних органів [5].
   Висновок
  Бажання виглядати молодо було властиве людям за всіх часів, а поява ін’єкційного препарату ботулотоксину типу А стала одним зі способів досягнення потрібного результату. Від перших кроків у практиці й донині інтерес до ін’єкцій ботулотоксину жодного разу не згасав. Навпаки, щороку потреба в препараті стрімко зростає, а це означає, що обговорення різних аспектів його використання залишається актуальним і допомагає знаходити нові відповіді на питання, які постійно виникають.

Література
1. Белый И. Коррекция мимических морщин с помощью ботокса: авторская методика «живое лицо». Косметика & Медицина 2006; 5: 46-51.
2. Применение препарата «Диспорт» (ботулинический токсин типа А) для устранения избыточной активности мимических морщин. Экспериментальная и клиническая дерматокосметология 2006; 4: 21-31.