Олія таману: склад, властивості та безпечне використання в косметиці

Олія таману (Calophyllum inophyllum Seed Oil за номенклатурою INCI) унікальна тим, що, крім звичайних жирних кислот, містить смолисту фракцію з неофлавоноїдів і піранокумаринів, яких немає в більшості інших косметичних олій. Саме ця фракція, а не жирнокислотний склад сам собою, відрізняє її від інших базових олій.

Що це за олія

Таману отримують з горіхів дерева Calophyllum inophyllum (родина Calophyllaceae), яке росте вздовж узбережжя тропічних регіонів Африки, Азії й островів Тихого океану, зокрема Французької Полінезії, де олію традиційно називають tamanu. Стиглі плоди сушать на сонці один-два місяці, щоб олія сформувалась і накопичилась у горісі, потім горіхи очищають від шкаралупи й пресують холодним механічним способом. У результаті виходить в'язка жовтувато-зелена олія з характерним горіховим ароматом, вихід становить приблизно 40-60% від маси горіхів. Сиру олію фільтрують перед пакуванням.

Фізико-хімічні характеристики

Таблиця 1. Фізико-хімічні характеристики олії таману. 

Зверніть увагу на широкий діапазон перекисного числа (0-90) і кислотного числа (13-46): це означає, що свіжість конкретної партії суттєво впливає на якість олії, і за цими показниками варто стежити в паспорті кожної партії.

Жирнокислотний склад

Таблиця 2. Жирнокислотний склад олії таману. 

Насичені кислоти переважають (41-52%) за рахунок високої частки стеаринової (25-35%). Олеїнової кислоти 20-26%, лінолевої 21-29%, тобто вони представлені приблизно порівну. Це нетипове поєднання: більшість інших олій із таблиці нашої статті про базові олії мають чітко виражену домінанту кислоту, а в таману насичені, олеїнова й лінолева кислоти зустрічаються в порівнянних кількостях. Джерела істотно розходяться в конкретних цифрах залежно від походження горіхів і методу аналізу, тому за наведеними в таблиці даними варто орієнтуватися як на приклад складу, а не як на жорстку норму, і звірятися з паспортом конкретної партії.

Смолиста фракція: неофлавоноїди й піранокумарини

Це те, що справді вирізняє олію таману серед базових олій. Смолиста частина становить 10-20% олії й розчиняється в етанолі. До неї входять сполуки кількох структурних груп: інофіллуми, каланоліди й таманоліди, а головний компонент — калофілолід. Разом з ним у олії ідентифіковано калофілову кислоту (обидві сполуки вперше описані ще в 1953 році) та інші інофіллуми.

Що показують дослідження

Дослідження олії таману переважно лабораторні: на культурах клітин або на тваринних моделях, а не клінічні випробування на людях. Це не применшує їхньої наукової цінності, але означає, що прямо переносити результати на застосування готового косметичного засобу на шкірі людини не можна.

• Антиоксидантна дія. Олія знижувала утворення активних форм кисню в клітинах. Смолиста фракція активніша за саму олію: у дослідженні Cassien та ін. антиоксидантну активність вимірювали в тесті DPPH і виражали в тролокс-еквівалентах (TE) — це прийнятий спосіб порівняння, коли активність зразка зіставляють з активністю тролоксу (синтетичного аналога вітаміну E) в тому самому досліді. Цільна олія таману показала TE 67, а етанольний екстракт смолистої частини TE 280, тобто в кілька разів активніший. Окремі виділені сполуки теж відрізнялися між собою: у інофіллуму P TE 4,11, у калофіліду 0,48, у інофіллуму C лише 0,21. Важливе застереження: значення IC50 у мікромолях з різних досліджень DPPH напряму порівнювати не можна, бо умови тестів (концентрація реагенту, час інкубації, розчинник) відрізняються від лабораторії до лабораторії. Тому для порівняння варто брати лише дані, отримані в межах одного дослідження, як-от тролокс-еквіваленти вище.
• Поглинання УФ-випромінювання. В одному дослідженні олія таману, на відміну від інших перевірених олій, поглинала УФ-випромінювання в діапазоні 260-400 нм і в концентрації 1% пригнічувала 85% пошкоджень ДНК, викликаних УФ, в очній моделі без ознак подразнення. Для порівняння: УФ-В охоплює приблизно 280-315 нм, а УФ-А 315-400 нм, і саме ці два діапазони закривають сонцезахисні фільтри в готових SPF-засобах. Тобто діапазон поглинання олії таману в дослідженні ширший за типовий УФ-В та частково перекриває УФ-А, але це лабораторний показник в очній моделі, а не вимірювання захисного фактора SPF. Випробувань SPF для олії таману не проводили. Без такого підтвердження не покладайтесь на неї як на захист від сонця — для цього використовуйте засіб із визначеним SPF.
• Антимікробна дія. У пробірці неофлавоноїди олії, зокрема калофілолід, пригнічували ріст Staphylococcus aureus та кількох інших бактерій і грибків, у частині випадків ефективніше за референтні антибіотики. Це дослідження в пробірці, а не випробування на інфікованих ранах людини.
• Протизапальна дія. Калофілолід у моделі запалення на щурах показав протизапальний ефект, порівнянний з гідрокортизоном. Дослідження системне (пероральне введення), а не про нанесення на шкіру: у косметичних рецептурах такі дозування не досліджені.
• Загоєння ран. На культурах кератиноцитів і фібробластів людини емульсія олії таману прискорювала закриття експериментальної подряпини на моношарі клітин і підвищувала вироблення колагену. Калофілолід окремо прискорював загоєння рани на моделі мишей. Це клітинні та тваринні моделі, не клінічне випробування на людях.

Традиційне використання

У народній медицині Полінезії та інших тропічних регіонів олію таману століттями застосовували зовнішньо при опіках, дерматозах, сухості й тріщинах шкіри, а також для масажу при болях у м'язах і суглобах. Жодне з цих застосувань не перевірялося клінічними дослідженнями за сучасними стандартами: це етноботанічна традиція, засвідчена в літературі, а не клінічний доказ ефективності. У сучасній косметиці олію таману включають до рецептур для доглядових засобів по чутливій і сухій шкірі, засобів після засмаги й засобів для проблемних ділянок, спираючись на описані вище лабораторні дані та цю традицію.

Безпека

• Перед першим використанням зробіть тест на чутливість: нанесіть невелику кількість на ділянку шкіри і перевірте реакцію протягом доби.
• Олію отримують з горіха, тому людям з алергією на горіхи варто бути обережними та за сумнівів порадитися з лікарем.
• Смолиста фракція надає олії активність, тому в чутливих людей вона може викликати подразнення частіше, ніж звичайні базові олії з нейтральним складом.
• Косметичні олії призначені для зовнішнього застосування, їх не вживають всередину.
• Матеріал має освітній характер: олія таману не лікує захворювання шкіри і не замінює призначене лікування.

Зберігання

Через широкий діапазон перекисного числа якість партії олії таману особливо залежить від умов зберігання. Зберігайте в щільно закритій тарі, у прохолодному темному місці, подалі від тепла й прямого світла. Смолиста фракція теж чутлива до світла й повітря, тому після відкриття використовуйте олію в межах терміну, вказаного виробником, і не залишайте тару відкритою надовго.

Для тих, хто виготовляє косметику самостійно

У технічному листі олії таману дивіться на ті самі показники, що й для інших базових олій: INCI, спосіб отримання, жирнокислотний склад, кислотне, перекисне й йодне числа, а також вміст смолистої фракції, якщо він вказаний. Через насичений колір і сильний запах олію таману зазвичай використовують у складі рецептур, а не як основну олію у великій частці. Точний відсоток введення залежить від типу засобу й бажаної інтенсивності запаху та кольору, тому орієнтуйтесь на рекомендації постачальника вашої партії й тестуйте рецептуру на невеликій кількості перед виробництвом.

FAQ

Чим олія таману відрізняється від інших базових олій? Наявністю смолистої фракції (10-20% олії) з неофлавоноїдів і піранокумаринів, головний з яких — калофілолід. Такого набору сполук немає в більшості інших олій.

Чи лікує олія таману рани й запалення? Дослідження в пробірці й на тваринних моделях показують протизапальну й антимікробну активність окремих сполук олії, але клінічних випробувань на людях із цією олією як косметичним засобом немає. Тому вона не є ліками, а розглядається як доглядовий компонент.

Кому варто бути обережним з олією таману? Людям з алергією на горіхи та людям зі схильністю до подразнень від активних рослинних компонентів. Перед використанням зробіть тест на чутливість.

Чому олія таману має такий сильний запах і темний колір? Через смолисту фракцію: саме вона надає олії характерний горіховий аромат і темніший, ніж у більшості базових олій, зелено-жовтий колір.

Чому в'язкість олії таману може відрізнятися від партії до партії? На в'язкість впливає кілька факторів, які самі по собі варіюються: частка насичених жирних кислот (у таблиці 8 вона коливається в межах 41-52%, і чим вона вища, тим густіша олія), кількість смолистої фракції (10-20% олії, вона робить олію густішою й тягучою) та ступінь окиснення, який показує перекисне число (діапазон 0-90 у таблиці 7: старіша чи гірше збережена партія густіша). Ці показники залежать від походження горіхів, зрілості й тривалості сушіння, а також умов зберігання, тому в'язкість двох партій може помітно відрізнятися навіть у межах одного постачальника.

Джерела

«Tamanu oil and skin active properties: from traditional to modern cosmetic uses», OCL — Oilseeds and fats, Crops and Lipids, 2018

«The wound healing and antibacterial activity of five ethnomedical Calophyllum inophyllum oils: an alternative therapeutic strategy to treat infected wounds», PLoS ONE, 2015

«Anti-inflammatory and wound healing activities of calophyllolide isolated from Calophyllum inophyllum Linn», PLoS ONE, 2017

«The spectroscopic requirements for UV filters used in sunscreens», CHIMIA, 2004

«Biological activity of Polynesian Calophyllum inophyllum oil extract on human skin cells», Planta Medica, 2016

«Improving the Antioxidant Properties of Calophyllum inophyllum Seed Oil from French Polynesia: Development and Biological Applications of Resinous Ethanol-Soluble Extracts», Antioxidants, 2021

Bhalla T.N. и др., «Calophyllolide – a new non-steroidal and anti-inflammatory agent», Indian Journal of Medical Research, 1980

Lederer E., Dietrich P., Polonsky J., «On the chemical constitution of calophylloide and calophyllic acid from the nuts of Calophyllum inophyllum», Bulletin de la Société Chimique de France, 1953

Автор: Віталіна Різник, провізор-косметолог, трихолог, оцінювач безпечності косметичної продукції, засновниця GoldenHair (GreenHealth), керівник всеукраїнського порталу з ароматерапії та косметології Aroma-Vita.